Посівні якості насіння
Для кожного аграрія та городника незабаром розпочнеться сезон посіву. Настає час подумати про підготовку якісного насіннєвого матеріалу. Тому перевірка якості насіння — обов’язкова процедура перед початком кожної посівної компанії. Якісне насіння це не лише один з невід’ємних елементів, а й основа на шляху до отримання високоякісного врожаю. Навіть якщо Ви вже придбали бажаний насіннєвий матеріал, Вам необхідно пам’ятати, що гарна обгортка — то не завжди якісне насіння. Тому підготовку до посівної важливо починати з дослідження якості посівного матеріалу.
Для впевненості в майбутньому урожаї рекомендується придбаний або отриманий власний насіннєвий матеріал перевіряти за наступними показники: схожість та енергію проростання, чистота насіння, домішки насіння інших культур, вологість, масу 1000 насінин, заселеність шкідниками, зараженість хворобами.
Схожість – це основний показник якості насіння. Він вказує на кількість схожих насінин у % від загальної їх кількості. Використовується для визначення норми висіву. Енергія проростання характеризує дружність появи повноцінних проростків за термін, встановлений для кожної культури.
Чистота насіння – це відношення маси насіння основної культури до загальної маси зерна, взятого для аналізу у відсотках. Для отримання максимальної врожайності насіння повинне мати високий відсоток чистоти. Якщо відсоток чистоти нижчий, ніж зазначено в стандартах, насіння не допускається до посіву, доцільно його доочистити.
Домішки – це наявність в насінні основної культури насіння бур’яну або інших культурних рослин. Не допускаються до посіву партії насіння, в яких виявлені карантинні бур’яни.
Вологість – це вміст вологи у % до ваги абсолютно сухого насіння. Насіння має бути сухим, тобто коефіцієнт вологості насіння того чи іншого виду не повинен перевищувати граничної норми. При підвищеній вологості насіння може швидко самозігріватись, що не лиш прискорює процес розвитку хвороб, а і призводить до зниження схожості насіннєвого матеріалу.
Маса 1000 насінин – це визначення ваги в грамах 1000 насінин кондиційної вологості. Цей показник характеризує виповненість насіння та необхідний запас поживних речовин. Чим більша маса 1000 насінин, тим кращі схожість та енергія проростання посадкового матеріалу.
Зараженість насіння хворобами — це наявність на поверхні чи в середині насіння збудників, які спричинили чи здатні за сприятливих умов спричинити ураження насіння, проростків та рослини хворобами з характерними симптомами.
Заселеність шкідниками – це наявність живих шкідників, яєць, личинок, лялечок, дорослих особин (імаго) в явній і прихованій формах.
Окрім наведених показників якості посівного матеріалу, беруть до уваги також: колір, блиск і запах насіння.
Перевірка на дані показники проводиться у лабораторіях, які уповноважені Національним агентством з акредитації України на проведення відповідних досліджень. На теренах Буковини такою організацією є Державна установа “Чернівецька обласна фітосанітарна лабораторія”, яка має відповідну акредитацію та висококваліфікованих фахівців. Запрошуємо агровиробників різних форм власності до співпраці з нашою лабораторією.
За детальною інформацією звертатися: м. Чернівці, вулиця Надрічна, будинок 23б. Пошта: labcv@ukr.net.
Здоров’я рослин у небезпеці: як зупинити поширення хвороб і шкідників?
Детальний огляд найпоширеніших хвороб і шкідників, що загрожують рослинам у вашому саду, на полі й вдома. Ви дізнаєтеся, як боротися з повитицею польовою – агресивним бур’яном, що розростається без коренів та листя, як захистити кімнатні рослини від атак комах, а також отримаєте цінні поради з профілактики бактеріального опіку плодових культур та бактеріозу винограду.
- Опік плодових
- Шкідники горіха грецького
- Догляд за садом навесні
- Протруювання насіння картоплі – запорука гарного урожаю
- Капровий жук
- Повитиця польова
- Збереження рослин
- Відповідаючи на звернення бур’ян без коренів, без листя
- Бактеріальний опік плодових
- Захист кімнатних рослин від шкідників та хвороб
- Бактеріоз винограду
- Захист овочевих культур
- Захист озими культур
- Амброзія
- Перевірка якості насіня
Як еволюціонували методи фітосанітарного контролю з моменту їх виникнення?
Еволюція методів фітосанітарного контролю з моменту їх виникнення
Фітосанітарний контроль є невід’ємною частиною забезпечення здоров’я рослин та безпеки сільськогосподарської продукції. Від моменту його зародження до сучасності методи фітосанітарного контролю пройшли значний шлях розвитку, реагуючи на нові виклики та використовуючи технологічні інновації.
Перші етапи: виявлення та ізоляція
На початку, фітосанітарний контроль був зосереджений на виявленні очевидних шкідників та хвороб. Основним методом було візуальне обстеження рослин і продукції, яке проводили агрономи чи спеціально навчені фахівці. У разі виявлення проблемної рослини або продукту, застосовувалися методи ізоляції та знищення заражених екземплярів. Основна мета на цьому етапі полягала у попередженні розповсюдження шкідливих організмів на здорові рослини.
Середина ХХ століття: розвиток хімічних методів
З розвитком науки та промисловості у ХХ столітті значного поширення набули хімічні методи контролю. Пестициди та фунгіциди стали основними інструментами у боротьбі зі шкідниками та хворобами. На цьому етапі акцент робився на профілактиці за допомогою обробки рослин та насіння хімічними засобами, що значно знижувало ризик зараження.
Кінець ХХ – початок ХХІ століття: біологічні методи та екологічна безпека
У другій половині ХХ століття зросла свідомість щодо негативних наслідків використання хімічних засобів, зокрема їхнього впливу на екосистеми та здоров’я людини. Це призвело до розвитку біологічних методів фітосанітарного контролю, таких як використання природних ворогів шкідників, інтегрований захист рослин, біологічні препарати та контроль навколишнього середовища. Підвищилася увага до екологічної безпеки та сталого розвитку аграрного сектора.
Сучасний етап: цифрові технології та молекулярна діагностика
Сьогодні фітосанітарний контроль активно використовує цифрові технології та наукові досягнення в галузі молекулярної біології. Впровадження геоінформаційних систем (ГІС), дронів для моніторингу посівів, ідентифікації шкідників за допомогою ДНК-аналізів та інші високотехнологічні методи дозволяють забезпечувати точний і своєчасний контроль за станом рослин та виявляти загрози на ранніх стадіях. Це значно підвищує ефективність заходів та мінімізує втрати врожаїв.
Майбутнє фітосанітарного контролю
Очікується, що у майбутньому розвиток штучного інтелекту та машинного навчання ще більше вдосконалить методи фітосанітарного контролю, дозволяючи прогнозувати спалахи хвороб та шкідників і оперативно реагувати на них. Крім того, продовжуватиметься інтеграція екологічно безпечних технологій, що сприятиме збереженню природного середовища і сталому розвитку сільського господарства.
